Що таке Волонтерство?

Волонтерами спочатку називали тих людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, у Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення "волонтерства" залишилося лише слово "добровільно". Правда, додалося ще й "безоплатно". 

 

Волонтерів називають по-різному, але всі знають, що волонтер - це людина, що допомагає сусідам, співвітчизникам та людям, які потребують допомоги, вдома чи за кордоном. Волонтери працюють в школах, лікарнях, бібліотеках, таборах з біженцями, при захисті навколишнього середовища - всюди. 

 

Практично кожен з нас хоча б раз в житті по своїй волі брав на себе виконання трудових обов'язків, не вимагаючи грошової компенсації. Добровільна праця давно відома як основа економії та виховання, на яку звертають увагу владні та підприємницькі еліти розвинутих країн, де існують чітко відпрацьована система пошуку добровольців та робота з ними. 

 

Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. 

 

Згідно із Загальною Декларацією прав людини 1948 р. та Міжнародною Конвенцією про права дитини 1989 р., волонтери розглядаються своєю діяльністю як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку.

 

 

«Волонтерство» в сучасному розумінні

 

Поняття „волонтер” та „волонтерство” є дуже широким. В основу добровольності покладена здатність однієї людини безкорисливо та, у більшості випадків, анонімно виконувати роботу на благо іншої. Тобто частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін „волонтерство” означає передусім діяльність на основі доброї волі. 

 

Волонтерство – це: 

- добровільний вибір, що визначається особистими поглядами та позицією; 

- активна участь громадянина у житті суспільства; 

- самореалізація в суспільній діяльності в рамках різноманітних асоціацій, доброчинних організацій та громадських об’єднань; 

- сприяння покращенню якості та рівня життя, особистому розвитку та поглибленому почуттю солідарності; 

- сприяння реалізації основних людських потреб заради справедливості та миру в суспільстві. (З загальної Декларації волонтерів, прийнятою на ХІ Конгресі Міжнародної Асоціації волонтерів (Париж, 14 вересня 1990 р.).

 

Волонтери в своїй діяльності поділяються на групи : 

1.  Підлітки та юнаки, учнів старших класів шкіл та середніх спеціальних закладів, які складають різні групи при ЦСССДМ (у клубах молодих інвалідів, творчих об’єднаннях, школах лідерів, групах самодопомоги, молодіжних та дитячих об’єднаннях тощо). Рівень їхньої готовності до будь-якої добровільної соціальної роботи непрофесійний. 

2.  Студенти вищих навчальних закладів (переважно відділень педагогіки, психології, соціальної роботи/соціальної педагогіки), які звертаються до центрів СССДМ з приводу практичної допомоги у навчанні за профілем діяльності центрів або проходять у центрах навчальну практику. Рівень готовності до добровільної соціальної роботи наближений до професійного. 

3.  Батьки проблемних дітей та підлітків (дітей-інвалідів, неповнолітніх груп ризику: девіантної, адитивної поведінки та інші), які об’єднуються в групи самодопомоги. Рівень готовності до добровільної соціальної роботи непрофесійний, самоосвітній. 

4.  Фахівці – волонтери (психологи, педагоги, соціфльні педагоги, соціальні працівники, юристи, лікарі), які надають консультативну допомогу соціальним працівникам, іншим волонтерам або практичну допомогу клієнтам соціальних служб. Рівень готовності до добровільної соціальної роботи професійний. 

 

Студенти-волонтери можуть набути фахових знань з майбутньої спеціальності, напрацювати навички спілкування з клієнтами. Для них стає можливим спілкування з професіоналами з обраної спеціальності, знайомство з новими методиками і техніками, отримати все, що може їм допомогти у подальшому стати кваліфікованим фахівцем і допоможе працевлаштуватися у нових умовах функціонування соціуму. 

 

Напрямки можливої діяльності волонтерів: 

- Організація дозвілля молоді; 

- Залучення волонтерів до масових форм роботи; 

- Анкетування, опитування, соціологічні дослідження; 

- Проведення інтелектуальних і розважальних ігор; 

- Сприяння розширенню світогляду, інтелектуального розвитку дітей-інвалідів; 

- Робота консультативних пунктів на базі різних закладів та на вулицях міста; 

- Індивідуальна робота з інвалідами вдома; 

- Проведення роботи серед молоді; 

- Розвиток молоді за інтересами і потребами (розвиток творчого потенціалу талановитої молоді); 

- Навчання молоді; 

- Проведення зустрічей з молодіжними аудиторіями; 

- Пропаганда здорового способу життя; 

- Соціальна реабілітація, попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі; 

- Соціально-психологічне опікунство, соціальний патронаж (діти-інваліди, малозабезпечені, безпритульні діти); 

- Участь у виїзних акціях. 

 

Волонтер отримує: 

- Задоволення результатами своєї роботи, визнання своєї діяльності колегами та входження в колектив професіоналів; 

- Вдячність людей, почуття необхідності та можливість змінити щось на краще; 

- Позитивні емоції; 

- Нові знайомства та нових друзів; 

- Набуття досвіду, отримання нових навичок; 

- Можливості реалізації творчого підходу до виконання роботи; 

- Саморозвиток, самореалізацію, само орієнтування, самоосвіту та самовиховання тощо.